ПРО СПІЛКУ
Життя спілки
Документи
СУДИ ТА СУДДІ
НОВИНИ
СТАТИСТИКА
БАЗА ЗНАНЬ
СПІЛКА LIVE

Суддя, яка відмовилася прийняти хабар від посередника мера Полтави, тепер бореться за своє чесне ім`я

21.04.2016
У Київському районному суді Полтави розглядається кримінальне провадження, відкрите стосовно Дмитра Тріхна, який раніше обіймав посаду заступника міського голови Олександра Мамая. Але інтерес громадськості до цього процесу викликає не стільки особистість підсудного, скільки особистість потерпілої. Адже навряд чи ще є в Україні суддя, який намагається притягнути до кримінальної відповідальності чоловіка, що мав наміри підкупити служителя Феміди. Мабуть, Лариса Гольник, суддя Октябрського районного суду Полтави, створила прецедент.
 
«Мамай розумів: якщо в моєму рішенні він буде названий корупціонером, то не зможе висувати свою кандидатуру на пост мера»
Свідком у цій справі з боку підсудного проходить мер Полтави Олександр Мамай, справу якого суддя Лариса Гольник намагалася розглянути. «ФАКТИ» докладно розповідали про те, як міський голова, скориставшись службовим становищем, провів через сесію міськради рішення про виділення семи ділянок землі, яка належать територіальній громаді, своїй пасербиці для ведення бізнесу на пільгових умовах. Співробітники колишнього обласного управління по боротьбі з організованою злочинністю угледіли в цьому елементи корупції і склали адмінпротокол, який передали в Октябрський районний суд.
Справа потрапила до судді Гольник. Олександр Мамай ігнорував судові засідання - йому потрібно було затягнути час. Адже після закінчення року з моменту вчиненого ним правопорушення (до цього залишалося зовсім небагато) або тримісячного терміну з моменту його виявлення, суддя мала право закрити справу. Тому в дні призначених судових засідань у Мамая з'являлися більш важливі справи: відрядження, відпустка, іспити в аграрній академії, де він навчався на заочному відділенні ... Великою проблемою було навіть вручити йому повістку.
 
Згідно із законом не можна вести провадження без присутності людини, щодо якої було складено адміністративний протокол із звинуваченням в корупції, - пояснює Лариса Гольник. – На той час, у зв'язку із закінченням термнінів, мова вже не йшла про покарання Мамая (йому загрожував штраф від 170 до 2550 гривень). Але я повинна була досліджувати надані докази і зробити висновок, чи винен він. А в переданих УБОЗ матеріалах вбачалося правопорушення, яке в юриспруденції називається конфліктом інтересів. Мамай розумів: якщо в моєму рішенні буде ухвала про його причетність до корупції, депутатська сесія достроково припинить його повноваження. Інформація про це буде внесена до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Це могло перешкодити Мамаю повторно висувати свою кандидатуру в мери. Тому він зробив спробу чи підкупити мене, то чи дискредитувати хабарем. На жаль, на лаві підсудних опинився лише посередник, а не особа, прямо зацікавлена ​​врезультаті розгляду справи. Організатору цього злочину в разі доведення провини загрожувало б від чотирьох до восьми років ув'язнення.
Лариса Гольник аргументує своє припущення низкою доказів. По-перше, який інтерес був у Дмитра Тріхна пропонувати їй п'ять тисяч доларів (за курсом кінця 2014 року це становило понад 100 тисяч гривень) зі своєї кишені за закриття адміністративного провадження на користь Мамая? По-друге, чи мав він такі гроші на той момент, якщо не міг заплатити 47 тисяч застави за свою свободу на час досудового розслідування? Цю суму внесли за нього нинішні ділові партнери. І, по-третє, матеріали досудового розслідування містять відео- і аудіозаписи зустрічей судді Гольник з Дмитром Тріхною, який був посередником між нею і мером, а також роздруківки телефонних дзвінків між учасниками «переговорного процесу». Їх ще належить вивчити суду під головуванням Юрія Куліша.
До цього я була знайома з Тріхною роки три, хоча до 17 грудня 2014 року ніяк з ним не контактувала, – розповідає Лариса Гольник. – В цей день, після того як Мамай напередодні в черговий раз зірвав судове засідання, Тріхна зайшов до мене в кабінет і почав розмову про те, що Олександр Федорович хотів би обговорити ситуацію, що склалася втрьох. Я зрозуміла, до чого схиляв мій відвідувач.
 
«Зібрати докази дачі хабара набагато складніше, ніж спіймати хабарника на гарячому»
Лариса Владленівна практично відразу прийняла рішення звернутися до правоохоронних органів з проханням задокументувати факт пропозиції хабара. 11 січня минулого року обласне управління по боротьбі з організованою злочинністю за її заявою порушило кримінальне провадження за статтею «Пропозиція неправомірної винагороди», що дозволило судді вести негласну аудіо- та відеофіксацію своїх зустрічей з Дмитром Тріхною та Олександром Мамаєм. Щоб уникнути витоку інформації, про це знало обмежене коло людей.
Зібрати докази наміри дачі хабара набагато складніше, ніж спіймати хабарника на гарячому, тому правоохоронці практично не беруться за розкриття таких злочинів, – продовжує Лариса Гольник. – Тепер я розумію, чому буває поганим якість санкціонованих відеозаписів - тому що у фіксатора не завжди є можливість розміститися так, щоб зняти того, хто йому потрібен. Той, хто веде запис, повинен промовляти окремі моменти, щоб було зрозуміло, про що йде мова. І головне - він не має права провокувати співрозмовника на хабар, хоча повинен подати сигнал, що готовий до подальшого обговорення питання.
Мені дуже шкода, що не було проведено прослуховування розмов між Олександром Мамаєм, його захисником Олександром Ковжогою і Дмитром Тріхною. Не можна виключати того, що змовники намагалися мене скомпрометувати хабарем і вели паралельні записи. Дмитро Тріхна, виступаючи в ролі посередника (це він неодноразово підкреслював при зустрічах зі мною), пропонував, наприклад, зустрітися з мером на території сусідньої Харківської області, де, можливо, нас зафіксувала б камера відеоспостереження одного з кафе. Наполягав також на обговоренні питання в кабінеті голови Октябрського районного суду або в міськвиконкомі, на робочому місці мера, де, не виключаю, була встановлена апаратура, що дозволяє виявити записуючі пристрої, сховані в моєму одязі. І при кожній розмові (їх було зафіксовано шість) підводив мене до думки, що мер прийде на судове засідання тільки в тому випадку, коли буде впевнений у вигідності рішення для нього.
Олександр Мамай, погодившись з умовою Лариси Гольник поговорити в будівлі суду, висунув три умови, за яких він готовий брати участь в найближчому засіданні. Мовляв, вибирайте, що краще: взяти самовідвід, щоб далі все вирішували інші судді; закрити провадження за терміном давності; або винести рішення, в якому буде прописано, що його вина в корупційних діях не встановлена. Але що-небудь пообіцяти градоначальнику Лариса Гольник не могла.
Мер, людина дуже обережна, мабуть, очікував, що я буду вимагати у нього «моральну компенсацію», - розповідає потерпіла. - Пізніше Тріхна пропонував мені подумати над цим і малював олівцем на листочку паперу цифри 3000 із значком долара і 21 (вартість одиниці американської валюти в той час). Коли я сказала посереднику, що це смішно, він тут же збільшив суму на дві тисячі, правда, із застереженням, що Мамай може і не погодитися. Наступного дня Тріхна намалював чотири тисячі доларів, а ще через кілька показав п'ять пальців і кілька разів повторив: «П'яте число, п'яте січня». Тобто торгувався.
Переговори судді і мера тет-а-тет перед призначеним на 23 січня минулого року черговим засіданням ні до чого не привели. Міський голова не озвучив жодних цифр і не почув суми «моральної компенсації» від Гольник. Після пропозиції судді отримати повістку і прийти на засідання, де все буде з'ясовано, він вибачився і вийшов.
 
«Я хотів вирішити питання по-європейськи, коли суддя збирає в своєму кабінеті сторону обвинувачення і сторону захисту»
В судовому засіданні, які відбулося 7 квітня нинішнього року в Київському районному суді Полтави, свідок Дмитра Тріхна Олександр Мамай заявив: він відразу зрозумів, що ця зустріч носить провокаційний характер, «оскільки суддя тримала перед собою велику купу паперів», де, за його припущенням, були заховані записуючі пристрої. Усвідомивши це, написав відповідні заяви в Управління СБУ та обласної прокуратури. А буквально через три дні дав інтерв'ю для засобів масової інформації, в якому звинуватив суддю Гольник у вимаганні п'яти тисяч доларів хабара в обмін на закриття адмінсудочинства. Після цього Лариса Владленівна змушена була заявити про свій самовідвід у процесі, оскільки публічну заяву керівника міста розцінила як втручання в свою професійну діяльність (щоб перешкоджати виконанню службових обов'язків), а також як створення обставин, які можуть викликати сумніви в неупередженості судді при розгляді справ.
Втім, досудове прокурорське розслідування не змогло зібрати доказів провини Лариси Гольник. А з її зустрічною заявою про дачу Мамаєм неправдивих свідчень і введенні правоохоронних органів в оману прокуратура все ще розбирається. Схоже, у слідчих не вистачає волі притягнути до кримінальної відповідальності першу особу міста, яка звикло до безкарності.
До речі, справа Мамая про корупцію, яку дев'ять місяців не могла розглянути Лариса Гольник, досить швидко закрив голова Решетилівського районного суду, куди були передані матеріали для розгляду. В прийнятому ним рішенні відсутнє посилання на статтю про корупційні діяння полтавського міського голови.
Зараз Мамай публічно відгороджується від підсудного, але визнає, що Тріхна домовлявся з суддею і доповідав йому про це: «Я хотів перевернути сторінку своїх непростих відносин з Ларисою Гольник і вирішити це напівполітичне питання по-європейськи, коли суддя збирає в своєму кабінеті сторону обвинувачення і сторону захисту і разом вони приходять до консенсусу, який всіх влаштовує (Тільки наше законодавство такого не передбачає. - Авт.) ».
Якби прокуратура області наважилася направити справу в суд із зібраними доказами по відношенню до всіх (!) фігурантів, то переданих матеріалів було б достатньо для того, щоб залучити чиновника до кримінальної відповідальності в якості організатора тяжкого злочину, пов'язаного зі спробою підкупу судді, – вважає адвокат Лариси Гольник Євген Щербаков. – На жаль, наш суд не може вийти за рамки висунутих звинувачень і наданих доказів.
Стара суддівська система досить сильно корумпована, дуже залежна від можновладців, тому не може виносити справедливі рішення і вироки щодо високих посадових осіб, чим продовжує себе дискредитувати, - вважає Лариса Гольник. - На жаль, мало суддів, які не бояться сказати правду про судове свавілля, де панує кругова порука. Багатьом зручно існувати в цьому болоті.
«Вам погано з нами? Тоді йдіть!»- запропонували мені недавно на зборах колективу, коли я підняла питання про вибіркове ставлення до моєї персони з боку голови суду, який влаштував за мною стеження. Але ж хтось повинен починати змінювати систему, щоб суспільство могло рухатися вперед.
 
Джерело: fakty.ua